translated from the Ukrainian by Katie Farris and Ilya Kaminsky
Emptiness lives inside a radio
and newspapers are now printed without letters.
I walk up the street
but I don’t (do I?) hear my own steps.
I notice an acquaintance across the street,
and call out to him to say
hello, but bullets of silence fly from my mouth.
I start shouting with my hands
but my fingers are bent, crooked at my fingers.
But it’s just (or is it?) a dream, just a dream
which pretends it is an emptiness, inside a radio.
ТІЛЬКИБ СОН
Радіо всередині пусте і чорне
і газети тепер друкують без букв
Іду вулицею
але не чую власних кроків
помічаю знайомого з іншого боку вулиці
і гукаю його щоб привітатись
але з мого рота вилітають кулі мовчання
які чомусь не схожі на кулі тиші
Починаю кричати йому руками
але мої пальці вигнуті
мої пальці криві й покручені
Та це тільки сон
тільки сон
Copyright © 2025 by Katie Farris, Ilya Kaminsky, and Lesyk Panasiuk. Originally published in Poem-a-Day on March 31, 2025, by the Academy of American Poets.
